Давно ми нікуди не виїздили, а тому дуже чекали такої можливості. Для такої події ми вибрали Чернівці, в яких місцева «Буковина» повинна була помірятися силами з рівненським «Вересом». Матч очікувався дуже цікавим, оскільки цьогоріч «Буковина» і «Верес» вважаються основними претендентами на вихід в першу лігу. А значить і основними конкурентами. До Чернівців виїхало 44 рівнянина. Оскільки потягами дорого і важко-добирались маршрутками. Через те що виїхали із запізненням, і дорога була досить довгою, добралися ми до Чернівців дуже пізно. І часу щоб достатньо погуляти по місту в нас не було.Тому ми швиденько окупували місцеву столову, після чого вирішили маршем всім разом пройти до стадіону… Що сказати про місто? Дуже гарно, я сам не очікував. В місті досить гарно переплітається сучасне з старим. Оскільки місто саме по собі компактне, то в ньому здається затишно і комфортно. Надіюсь наступного разу ми погуляємо по Чернівцях більше. Під входом на стадіон нас вже чекали працівники стадіону і міліції. Взявши в кільце провели на стадіон, де для нас був виділений сектор. Пройшовши при вході шмон ми потрапили на стадіон. Розвішування банерів, підготовка прапорів, вибір зручнішого місця на секторі і нарешті…Хто ми? Рівне! Понеслось. З погодою нам не пощастило. Дощ і холод. Але незважаючи на це, чернівецький стадіон був заповнений більше ніж на половину. Місцеві фанати на початку гри підготували невеличке шоу з двуручників в підтримку своєї команди. Дуже круто звучала перекличка між чернівецькими вболівальниками «Вперед Буковино!» в якій приймав участь майже весь стадіон. На початку другого тайму на нашому секторі в хід пішов серпантин, фаєри, вогні, дими, якими ми накрили пів стадіону. Після чого на нашому секторі стало гарячіше і веселіше. Своїми зарядами ми намагалися гнати команду вперед. Ми практично не зупинялися в другому таймі. І, не зважаючи на дощ-голий торс)) Гра команди порадувала. Дуже сильно здивував наш воротар, який тянув все. Реально, нічия на виїзді- це його заслуга. Після фінального свистка команда підбігла до нас, щоб подякувати. І декілька рівнян прорвалось через міліцейський кордон і вибігло на поле, щоб привітати футболістів з бойовою нічиєю на виїзді. Далі все звичайно, міліцейський ескорт за межі міста і довга дорога додому. В дорозі веселощі продовжувалися, оскільки по радіо слухали трансляцію Україна –Англія))) Фотографіїї тут
воротар взагалі молодець класно грав але нічия думаю заслуга всієї команди) виїзд був цікавий сподобалось дійсно шкода лище що невистачило часу погуляти по місту перед футболом а після нього акаби недали змоги цього зробити
